Тлумачення права: поняття, види, способи, обсяг

1. Поняття тлумачення.
2. Види тлумачення.
3. Методи тлумачення.
4. Тлумачення за обсягом.

Тлумачення – це діяльність інтерпретатора щодо з'ясування та роз'яснення змісту норм права.

Термін інтерпретатор означає людину, яка розуміє тексти.

Тлумачення права – з'ясування та роз'яснення сенсу правових норм.

Ознаки тлумачення правової норми:

1) З'ясування – розуміння сенсу норми (герменевтика);

2) Роз'яснення – доведення сенсу правової норми до інших (риторика).

З'ясування – розуміння сенсу норми (пов'язані з герменевтикою – наукою, котра займається тлумаченням текстів).

Роз'яснення – доведення сенсу правової норми до інших (пов'язане з риторикою).

Види тлумачення права

Є два основні види тлумачення:

1. Офіційне;
2. Неофіційне.

Офіційне тлумачення надається спеціально уповноваженими представниками державних органів. 

Офіційне тлумачення ділиться на 2 типи:

1. Автентичне (тлумачення автора);
2. Делеговане (тлумачення інших державних служб, наприклад: Конституційний суд).

Є також класифікація офіційного тлумачення:

1) Казуальне ad Hoc - "з особливого випадку" (для конкретних випадків);

2) Нормативний (для всіх випадків).

Неофіційне тлумачення ділиться на 3 типи:

• 1) Професійне (у юридичному дискурсі – тлумачення юриста);
• 2) Доктринальне (наукове роз'яснення правових актів);
• 3) Повсякденне (роз'яснення сенсу правової норми особами, які не мають спеціальних знань у сфери права).

Офіційне тлумачення права

Роз'яснення права, яке надається державними органами в офіційному порядку та має юридичну чинність.

Існують підвиди тлумачення:

1. Автентичне (роз'яснення суб'єктами, які створюють норми права, – Верховною Радою, Президентом) та делеговане (роз'яснення суб'єктами, наділеними правом тлумачення нормативних актів, виданих іншими органами).
2. Казуальне (роз'яснення нормативно-правового акта стосовно конкретного випадку) та нормативне (роз'яснення, яке дається стосовно розгляду всіх справ певної категорії).

Неофіційне тлумачення права

Роз'яснення права, позбавлене владної юридичної сили.

Існують підвиди: доктринальне (тлумачення, яке здійснюється вченими-юристами), професійне (тлумачення, яке здійснюється юристами-практиками) та звичайне (тлумачення людьми на основі життєвого досвіду).

Способи тлумачення права

Під тлумаченням права розуміється з'ясування сенсу норми права шляхом аналізу її словесної формулювання, припущення того, про що думав автор, коли писав текст (занурення в історію), осмислення правового акта з використанням законом логіки, виявлення сенсу та змісту норми шляхом її порівняльного аналізу коїться з іншими нормами права.

Історичне тлумачення

Виявлення сенсу правової норми шляхом звернення до історії її прийняття та цілям, мотивам, що зумовило її введення в систему правового регулювання.

Граматичне тлумачення

Вияснення сенсу правової норми шляхом аналізу її словесного формулювання.

Логічне тлумачення

Дослідження структури правової норми із застосуванням законів логіки.

Систематичне тлумачення

Визначення місця норми права у системі права та її логічних зв'язків з іншими нормами галузі.

Тлумачення права за обсягом

Буквальне тлумачення

Тлумачення норм права у тому, що сенс норми права, який визначив правотворчий орган, повністю збігається із змістом, що містить текст норми права.

Розширювальне тлумачення

Полягає в тому, що зміст норми права, який визначив правотворчий орган, більший, ширше сенсу, що містить текст норм права.

Обмежувальне тлумачення

Тлумачення норм права у тому, що сенс норми права, який визначив правотворчий орган, менш об'ємний за зміст тексту норми права.