Гормональні відхилення при порушенні менструального циклу
В яких випадках необхідно проводити гормональні дослідження при проблемах менструального циклу
- рідкісні/часті/тривалі/рясні менструації;
- відсутність настання вагітності протягом року при регулярному статевому житті
- емоційна лабільність;
- акне, жорстке густе волосся на тілі, обличчі, втрата волосся на голові, сальність шкіри;
- збільшення маси тіла, окружності талії.
Оптимальним періодом для проходження більшості гормональних обстежень є 3-5-й день від початку менструації (3-5-й день циклу). Але якщо менструації довгий час відсутні або, навпаки, тривалі, можна проходити обстеження в будь-який день.
Для аналізу беруть кров із вени.
Підготовка до гормонального обстеження:
- витримати голодування за 4 години до аналізу (8 годин, якщо здаєте індекс НОМА). Можна пити воду;
- напередодні дослідження не зловживати жирною їжею.
Якщо Ви приймаєте гормональні або цукрознижуючі препарати, порадьтесь із лікарем щодо їх можливого впливу на результати обстеження.
ФСГ і ЛГ – фолікулостимулюючий і лютеїнізуючий гормони. Це важливі речовини, що послідовно утворюються в залозі, що називається гіпофіз, і регулюють функцію яєчників та дозрівання яйцеклітин у яєчниках. Яєчники в свою чергу регулюють утворення гіпофізом ФСГ і ЛГ. Таким чином, ФСГ і ЛГ дають лікарю можливість оцінити, на якому рівні (гіпофізу чи яєчників) відбувається порушення.
Пролактин – теж утворюється в гіпофізі та бере участь у регуляції багатьох процесів. Підвищення пролактину внаслідок стресу, дисфункції щитоподібної залози або доброякісної пухлини гіпофізу є досить розповсюдженою причиною порушень циклу, виділень із молочних залоз, безпліддя.
ТТГ – тиреотропний гормон, відображає функцію щитоподібної залози. Зниження чи підвищення рівнів гормонів щитоподібної залози значно впливає на регуляцію роботи яєчників і обмін речовин.
Естрадіол – гормон, який утворюється в яєчниках у процесі дозрівання фолікулів і яйцеклітин. Естрадіол – основний жіночий гормон. Він має безліч важливих функцій: забезпечує розвиток і підтримку нормального стану матки та виконання нею її функції, стану судин, шкіри, кісток, нервової системи. Незважаючи на це, лікар завжди оцінює показники естрадіолу в комплексі з іншими гормонами, оскільки сам по собі показник естрадіолу може бути малоінформативним.
Антимюлерів гормон – регулює ріст фолікулів – мішечкоподібних структур яєчника, в яких дозрівають статеві клітини (яйцеклітини). АМГ таким чином відображає кількість фолікулів у яєчнику або, інакше кажучи, оваріальний резерв. Але для того, щоб зробити правильні клінічні висновки, АМГ має оцінюватись у поєднанні з іншими показниками, а не сам по собі.
Індекс вільного тестостерону – розрахунковий показник, що відображає кількість активної форми тестостерону (гормону – андрогену). В нормі в жіночому організмі, на відміну від чоловічого, тестостерон утворюється в дуже малих кількостях. Існують захворювання та стани, при яких яєчники та/або наднирники жінки утворюють забагато тестостерону, а також стани, при яких збільшена кількість вільної (активної) форми тестостерону. Такі стани лікарі називають гіперандрогеніями. Найрозповсюдженішою гіперандрогенією є синдром полікістозних яєчників (СПКЯ). Підвищені рівні тестостерону призводять до акне, надмірного росту жорсткого волосся на тілі й обличчі, порідіння волосся в передній частині голови, надлишкової ваги, метаболічних порушень, порушень циклу, тривалого ненастання вагітності, тощо.
Андростендіон – це теж андроген, який утворюється частково яєчниками, а частково ендокринними залозами – наднирниками. Його оцінка необхідна лікарям для кращого розуміння причин гіперандрогенії та шляхів лікування.
ДГЕА-с – це андроген, який утворюється наднирниками. Його оцінка необхідна лікарям для кращого розуміння причин гіперандрогенії та шляхів лікування.
Індекс НОМА – розрахунковий показник, що відображає здатність клітин організму реагувати на сигнали гормону підшлункової залози – інсуліну і використовувати глюкозу. Стан, коли сприйняття клітинами сигналів інсуліну порушене, називається інсулінорезистентністю. Інсулінорезистентність – розповсюджена проблема. Вона тісно пов’язана з гіперандрогенією, надлишковою вагою, віковими гормональними змінами, тощо.
